Лист не з початку
…недоліки в достоїнства возводив,щось промовляв від імені народу,від імені народу вік брехав,мав насолоду: товк у ступі воду,а скаржився — історія лиха.
Та це між іншим, головне ж — природатут неповторна: лебеді, качки,на дні ріки, або, точніш, на сподіграфітові соми і судачки,свинцеві викиди, грузильця та
Про брехунів розводитись не стану,їм вимкнуть можна разом із екраном,бо й слухати давно вже нецікаво,хоча й вони трудилися на
Так ось… І наш герой трудивсь задля брехні,дивлюсь без звуку — нудно так
Дивись програму, ту, що о дев’ятій…ну, як вона?
Ну ця… в світі тварин…і музика серйозна: — Та-та-та… та-та…
І все збігається по стрілці до
Період розпаду скорочений у неї:від думання до мовлення… Ідеїзбираються по сотках в одиниці,щоб стрілки збіглися і ти міг
Таке-то… хоч не кепсько
А стрілки ж все викреслюють нуліцілодобово… і по всій
Так хочеться тяжіння
Душа легенька, та важенні
Почавсь сезон пасивного
Про заробіток потім сповіщу…а так… живу… вірніше, відмираю,а задля чого, й досі сам не
Тут, кажуть, завелася вовча зграя,щось наче виє, тріпають листки,в цих братоманців світяться кістки,як на рентгені… Може, це й
То, певно, вітер вітру
Я ж привида на власні очі бачивв торішньому городі… він неначерив голіруч картоплю серед ночі,мов жар згрібав, аж жахкотіли
Верзуть тут різне… навіть про мерців,що нипають по хатах… каганціпо ночах світять, крутять якісь жорна,і топлять печі, і печуть млинці…погасло світло — липне тиша
Годинник електричний лиш іскриться:в квадраті стрілка скаче, мов блощиця…шибки у вікнах, мов рентгенознімки:і черепи їх пробивають стрімко…немов розкоркувавсь могильний
Ввімкнули світло — десь збудився
Тут дійсно різних див таки багато.
Хтось, кажуть, бачив у човні Харона,
Хеврона, мабуть, а точніш,
Та і не дивно, бо довкола ж
Коли б дістать, як мовиться, фанери,то полетів би, і усе
А так — поставлю крапку… Будь
Якщо збуджусь, то доточу ще слів…***
Павло Мовчан
Other author posts
“Тихенько відійди”
Тихенько відійди,відколивайсь, як звук, —холодний блиск водиуже торкнувся рук Це осінь починадочасно брати квит —її рука сумнакислички рве на спит В маленький козубокопеньків набери,тихенько на клубокпозмотуй кольори І відступись ще...
“Не навмання а полем навпростець”
Не навмання, а полем Холодить щоки дощик-сіянець,і мокрий холод обнатужив плечі,а під ногами хлюпіт мокротечі О чорноземле, тванна, глейкувата Повітря у легенях так багато,що, висмикнувши ноги, вознесусь,на тіло відвологле, наче ват...
На захист дерева
Щемить в душі та зрубана сосниця,кигиче їй бездомна синя птиця,прив’ялий запах вітру не втіша:болить душа Сльоза не поспіша —прижуреналедь мерехтить скраєчку,у ній відбилисьстовбура кілечки,кілечко сонця і гнізда кружальце,і п’ятеро пташат, щ...
Спростування
Немов відкривсь очам назустріч лет метеликапротяжна радість затяглась рубцемплівка повітряна відшарувалась гетьі засвербіла роговиця: летючий хрестзір розпанахуєта болем вже не відлунює душаа запах крові серця не ятритьнамотується тіло не твоє на ...