Слідом за
Продухвина в небі джерельно-блакитнана мить відчинилась, аби подививсьв безодняву далеч, у безмір неситу,куди наші душі відлинуть колись.
Не страшно — бентежно, погідно, святково,немов серед буднів неділю зустрів,немов в чужолюдді почув рідне слово,що миттю занесло на рідний поріг.
Оманливе житло, останнє пристання.
Вдивляюсь у тебе, аж очі болять,і пам’ять, спустошена вкрай від мовчання,не може ні жодного слова згадать.
І сам себе бачиш ти ніби ізбоку:по шию у сніг провалившись, закляку полі-роздоллі під небом високим,а поруч з тобою твій брат-коров’як.
Він сім’я не сіє, а дивиться в землю,де чорним проваллям розкрилась
Сухий, шелестливий і ніби веселий,відкинув від себе пошарпану тінь;він міцно тримає летюче насіння,стискає його у сухих кулаках,бо він пам’ятає про чин воскресіння,терпляче весни аж до скніння
О брате мій старший, твоє первородствоу тому, що землю ти міцно посів,а разом із нею і весь часо-простір,а я — безкорінний — лиш обшири слів.
Тому і задивлений, брате, у небо,і отвір шукаю, щоб камінь жбурнуть,щоб вимірять відстань від себе до тебеі слідом за каменем кинутись в путь.***
Павло Мовчан
Other author posts
Одного весняного дня
Віщове дерево гуде дрімотно зранку,розхильчасті гілки щось креслять нечітке,і пада тінь від них на стіл, на чаю склянку,де солодко тремтять березові листки Та це ж сьогодні день ясних світлонародин:по білому біжать червоні птиці дня,і хмара, ...
Стожарні
Струмує з повітря обличчя забуте,розмитий хвилюється глиняний хутір,і погляд, удивлений в поле хвилясте,поволі воложиться, лагідно гасне Безмежність давно уже стежить за мною,проте не розгледіти за пеленоюні сліз, ані згадок, ні навіть думок:...
Травень
Хай місяць цей буде в переліку першимдля справ започатих, сподіваних звершень,для того, що буде за нашим веліннямна землях відвічних при вічних стремліннях Хай все, як і перше, з весни розпочнеться,і словом весняним любов наречеться,поділитьс...
Досвід
Нерв пам’яті, оголений літами,вже занімів, і біль давно ущух;і пагорб часу, мов замет, розтанув,розмив сліди щоденних Що ти вчинив за дні своєї плотідля ствердження покладених І німував, і віддававсь скорботі,ятрив байдужим пустослів’ям ...