Мене нема

За кожну клятву, кожну обіцянку

Заплатиш, ти пам"ятай сповна.

І хтось десь там думками марить

Та мене у тебе вже нема.

Душа зносилась, стала вже стара

І серце холодніє з кожним днем,

Мені вже час, мені пора,

Мені вже треба йти від тебе.

Любить тебе, це наче ніж собі встромити,

Я більше жити так не хочу,

Я краще ніччю буду поодинці вить,

А ранком каву пити холодну.

Твій ніж по саме горло у мені,

І буду йти я далі по життю так,

А ти, мій друже вже лети

На зустріч з іншою, та не зі мною.