За кожну клятву, кожну обіцянку
Заплатиш, ти пам"ятай сповна.
І хтось десь там думками марить
Та мене у тебе вже нема.
Душа зносилась, стала вже стара
І серце холодніє з кожним днем,
Мені вже час, мені пора,
Мені вже треба йти від тебе.
Любить тебе, це наче ніж собі встромити,
Я більше жити так не хочу,
Я краще ніччю буду поодинці вить,
А ранком каву пити холодну.
Твій ніж по саме горло у мені,
І буду йти я далі по життю так,
А ти, мій друже вже лети
На зустріч з іншою, та не зі мною.