2 min read
Слушать

Гра

Не переслідуй мене закапелками літ,

не шукай в мені слабкість - нам уже не до бою.

Полум'яний я вишлю, із мрії, привіт,

і ще трішки(як скажеш) пограюсь тобою.

Наче лань від мисливця - я втікаю.Пробач!

Ця захоплива гра уже вічність триває.

Я не твоя́ Перемога! Не твій виграний матч!

Як бажаєш,я, ще раз, тобою зіграю.

І напудрю обличчя, і зашторю всі вікна,

і провірю безпеку нічних володінь.

Пригублю щось терпке, стану знову привітна.

Відчую - в двох кроках - твою впевнену тінь.

Рівний подих, гарячий, прикипить до волосся,

розіллється по шиї, по спині, аж до ніг...

Що ж, напевне тобі неможливе вдалося -

не потрапив у душу.Але став на поріг.

1
2
84
Give Award

Ruzhena (Ірина Баліцька)

Слово споконвіку мало абсолютну силу і владу.Незламну і нерушиму.Слово підтримки може бальзамом обкутати душу і зцілити рани,а слово осуду - зл…

Other author posts

Reading today

Уходил поначалу призыв на войну
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+