СИЛЬНИЙ ВІТЕР

Сильний вітер хита дуба,

Щей сердито завива,

А хлопчина жде дівчину,

Ту дівчину, що співа.

Та дівчина голос має,

Мудрість має щей красу.

Покохав козак навіки -

Бідолашну сироту.

Соловейко все щебече,

Вітер стих, дівча співа.

Ця дівчина - миловидна,

Щире серце і душа.

Та, на жаль, моя матуся,

Ненавидить сироту,

Яке ж їй до мене діло,

Що кохаю дівку цю.

-Мамо, мамо, моя рідна,

Не втручайсь в моє життя.

Бо ця бідна сиротина

Буде жіночка моя.

Поберемося ми з нею,

Діточок наживемо,

А як прийде старість твоя,

То тебе доглянимо.

Цеж кохання, рветься серце,

Лине пісня до небес!

Я щасливий, моя нене,

Тож радій лише за нас.

То є воля твоя, мамо,

Можеш нас благословить.

То є право твоє, мамо,

Можеш нас ненавидіть.