Руками охопив, — а під корою сік.
Під пальцями членується галуззя,
Під пальцями і форма листяна,
Під пальцями і шумовиння,
Під пальцями і гнізда щебетливі.
Ой дерево, покладено на зливу!
Як жили висотало з неї — зацвіло.
З-під пальців визволялося крило,
І мавка вимальовувалась
В зелено-позолочених
А дерево чухралось на вербаб’я:
Фашини — зв’язані і соляться в діжках.
Бач, дерево не втримаєш в руках,
Воно росте й крізь пальці протікає.
І верб’яна прокинулась цікавість:
Про себе слухає, на себе поглядає,
Повільно, ніжно мавку загортає.
Кора — крило,
Невірним шумовинням обросло.***
