2 min read
Слушать

В передчутті весни

Ліс знеосіблений, відсирівши, розмивсьоскорбною пітьмавістю по сизім,і небо краплею провисло журно вниз,щоб засвітився зміст у вічній книзі.

Я краплю дощову губами знявз морозами гартованої гілкиі пережив нову сторінку дня,збираючи по літерах, мов бджілканектар життєвий — крихітки знання:і не зрадів, а смутком перейнявсь,не відокремивсь — розчинивсь у лісі,і ніби корінь вглибився у час,хоч туго розростались в цім замісі:грузькі сніги, а краплі дощовіобтяжисті — перекосили плечі;і рвуться, рвуться нитки сирові,а краплі, наче крапки в кінці речень,такі місткі, осяжисті, змістовні,що в них весь світ поволі увійшов.

О ягоди небесні, світоповні —отвердли ви, мов закипіла

По ягоді з повітряного гронавикрапується піднебесний сік,і тане в роті, здрібнений, солоний,останній сніг, що на вітрах прогірк.

А видовжені пучки чують весну:від ніжності наключується брость,о тільки б краплю злагоди — воскреснеусе, що снігом в серці затяглось.***

0
0
31
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+