2 min read
Слушать

Втеча

Бралось за північ.

Вулиця спала.

Листя, розтерте на порох, куріло.

Світло в вітрині хололо, мов смалець,глянув — наозирці шибка летіла.

Разом зі свистом голос знайомий:— Втечею долю не ошукати!..

Стане сліпим шлях твій додому,душу ж розшарпає ніч сучкувата…

Шибкою зранена сутінь рожеваніби хотіла втечу засвідчить.

Гостро кололися білі деревавіттям, обсмоктаним чорною ніччю.

Де ж тая білість, щоб вибілить мову?

Чорного пір’я в губах, як в подушці:вивітривсь дух з кожного слова,дихати важко — сутінь ядушна.

Чорно курить листя розтерте,назирці шибка летить,аж свиськоче:може, то лист у скляному конверті?

Гострі заскалки врізались в очі.

І не заплющусь — образ розбитийв серце занозиться кожним

Голос знайомий: — Куди ти?

Куди ти? —слух протикав, мов зіржавіла

Справді, куди я шляхом незрячимйду і нікого, й нічого не бачу…***

0
0
72
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Как гоблин свою монетку искал
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+