На клаптику паперурука напише словокоротке:прощай.
Хоч тьмяні очі знову, зновуобіцяють солодкийодчай.
На клаптику паперурука напише тремтячи,що тісно двом серцямна світіширокому.
1 мин
СлушатьЛист
0
0
12
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Гвоздики
Зелені сутінки Гвоздики —посли весни П’яній до краю Який цей світ знов став великий…
Голос моря з Ярослава Врхліцького
З Ярослава Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них реве,…
Шевченко
Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі,коли туди відходив, звідкіля немає вороття За бронзу й мідь тривкіше слово — і як завжди сонце сходитьі не цвітуть свічок лілеї молитвами забуття Не тихне сторож вишні — соловейко в місяця...…
Прочитан
Уздовж причілля тінь лягає вогко,а коло брам розколений колодязь,у землю встромлений, немов колода,зеленим, молодим сміється мохом Патлатий, кучерявий прочитанруками обіймає червінь цеглита головою похитує легконад проминанням людських правд ...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
