1 min read
Слушать(AI)Пейзаж з вікна
Дивись: шумує день погожий,кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,аж піна бризкає звідтіль.
Дуднить по шибах дощ цинобри,і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,хвилює в димі ранніх сальв.
Підвівши очі з-понад книжки,побачиш світ барвистим сном,і думка, вирвавшися нишком,мов нетля, б’ється у вікно.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вербель
Ось бубон ранку — кругле сонцедо маршу будить вояків Лопочуть верблі по казармах,весна тріпочеться, мов спів,весна тріпочеться, мов птах,у клітці сірих коридорів,і день накреслює свій шляхна мапі неба Гаснуть зорі,мов очі втомлених кохан...
Дзвінкова пані
В’їжджає віз на третю греблю ночі Хто нас, вітре, кличе Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий
Сутінь
Долоні сну в весінніх сіняхлягли на струн прощальнім шумі В твоїх очах блакитна сутінь Не дно кларнета — дно задуми Мов зустрічі давно забуті,подертий шовк твоїх левконій
Лещетарі
На кичери, гори, ліси,мілкого срібла басейни —навпрошки, навскоки, навкоси,навпрямки, навперейми Вітер гір, мов холодна вода,вимиє нам легені Морозу сила молодависталить наші жмені Сила пекуча, тріскуча морозувигострить, наче бритву...
