1 min read
Слушать(AI)Іду я додому
Вечір.
Іду я додому, на захід, в посьолок.
Болять.
І хмари по небу накупчились в сволок,
Останнії плями зорі миготять.
Чогось повернувся, дивлюсь — над
Посіяно сотню
Ой що ж то, ой що то?.
Зомлів.
І радість буяла, а в шумний
Від мене пролинув весни первоцвіт,
Бо й небо не встигло зірчанку розкинуть,
Як наші сріблястих огнів краєвид.
Іду я додому, на захід, в посьолок,
Мурашка по тілу і раптом в плече,
А хмара — чавунний, розпатланий сволок
За сонцем русявим тече….
Хвильовий Микола
Стихи Миколы Хвылевого. 1 декабря 1893 года — 13 мая 1933 года. Украинский поэт, прозаик, публицист. Основоположник настоящей новой украинской п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
За обрієм зима
Посьолок на горі, а там — завод сизий На серці пелюстки так тепло-тепло: мак Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси За обрієм зима
Пам’яті Гната Михайличенка
Із класою громівтвоє життя —«роман блакитний» Товаришу сьогодні ми всесвітні,безсмертні, як життя,і вічні, як Не згорнемо свій стягі ще раз вдаримо об землю «вчора»
Клавіатурте
Клавіатурте розум, почуття і волю —клавіатурте Шукайте метрополію свідомого життя Собака почуває проміння сонця,а ти — о чоловіче — ти знаєш блискбайдужих зорь Кінцеві межі кучугурятьі вишкіряються з пітьми,а там нікчемність: атом —
Весняне оповідання
Гість-веснянка Гість-веснянка І полетіло по покрівлі злото Цвіте глодом