Клавіатурте

Клавіатурте розум, почуття і волю —клавіатурте!

Шукайте метрополію свідомого життя.

Собака почуває проміння сонця,а ти — о чоловіче — ти знаєш блискбайдужих зорь?

Кінцеві межі кучугурятьі вишкіряються з пітьми,а там нікчемність: атом —

Куди це вітер так війнувз пітьми?

Пустіть по тирсі Аріманасвій гострий нюх!

Пізнайте все в віках і над віками.

Майдани в марності загрузли —у калюжах…не мітингуйте мій пафос!

Бреде слизька і мрячна осінь.

Ми чули-бачили і вибухи, і морок —чи то сузір’я мріяли в снігах,коли по рейках семафорівпливла зеленафантазійнапуть?

А сьогодні ваше ізмарагдове слово —на чорта?

На чорта, коли нема молитви?

Кінь непідкований негідний,кінь непідкований по брукові не побіжить,а ми хочемо —без межі,д’ех — без межі!

Молимося тобі, невідомість минулого,сучасного і майбутнього.

Молимося мудрості і віку, і секунди.бо наша молитва — жага все-всепізнання.

Клавіатурте розум, почуття і волю!

Клавіатурте!.