Ніч сідає на рогах вулицьі тулить сірі кудли в цемент стіна часу гінплутаючись в сітях дротівпо цинках бляхз даху на дахз цвяху на цвяхкотитьсяі коле свої груди о колючки громозводівкотиться і колечас-перекотиполемісяць розп’ятий на антенах і рудий лобобмотав шматками мідіа зимні долоні вітрущо пахне глиною підміських пільхолодять парені виски й більмучениці там біль ліхтарнітінь розлягається по мурахафіші жахужуряться жарівки зорі на стелі паражі небаглядять як у ніг їхна хрузлярі в чорних окулярахбезшелесно їде гріх.
1 мин
СлушатьНіч в місті
0
0
71
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Велика подорож
Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто,й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо менене лякає, хоч у очі зазирає заздрісно ліхтарень сто,що в вокзалі білім сторожко глядять крізь жовтих шиб пенсне Над станційним гамором, мов ...…
Четвертий кут
Віра, надія, любов – ч 1О, вічно тужать людські душі,час принесе поразку Хай нам шепоче янгол в ушінову шовкову казку…
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття…
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно ...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
