Ніч сідає на рогах вулицьі тулить сірі кудли в цемент стіна часу гінплутаючись в сітях дротівпо цинках бляхз даху на дахз цвяху на цвяхкотитьсяі коле свої груди о колючки громозводівкотиться і колечас-перекотиполемісяць розп’ятий на антенах і рудий лобобмотав шматками мідіа зимні долоні вітрущо пахне глиною підміських пільхолодять парені виски й більмучениці там біль ліхтарнітінь розлягається по мурахафіші жахужуряться жарівки зорі на стелі паражі небаглядять як у ніг їхна хрузлярі в чорних окулярахбезшелесно їде гріх.
1 min read
СлушатьНіч в місті
0
0
71
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Назавжди
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,і тінь замазує панни, мов образи затерті У склянці золотавий чай Так хочеться опертисьоб край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,дивитись, як сумна зоря останнім поцілункомпрощаєть...…
Коропи
Співають коропи, і крають води леза,дахи, мов віка скринь, підносить вітер,і проповідь говорить окуням береза Це все недійсне, навіть неймовірне,цьому не вірте Та дійсне те, що бачив я уранцітам, де ріка коріння миє гаю,коли вітри, мов п...…
Ніч на площі Юра
Північ чорна, наче вугіль,ходить тінь по площі Юра,в’ються обручами смугина блискучих сірих мурах Місяць — таємничий перстень,вправлений у ночі гебан Будеш в срібнім сяйві мерзтипід холодним дахом неба Відрізнити сам не можеш,що тут...…
Півень
Зоря майнула, мов стріла,неначе іскра, пісня згасла,і тільки з мокрого зелароса краплинками сплила,мов слово, чиста й ясна Вже обріїв зігнувся рівеньу круглу смугу обруча,і ніч почала вже кінчатись,неначе ватра, догоряти Ось ранок синім ...…
Comments
You need to be signed in to write comments