Елегія “Літа жадань літа сум’ять і знади!”

Літа жадань, літа сум’ять і знади!

Усе, усе — водою з-під човна.

Страждай і плач тепер, моя ти сладо,

Журись журбою серця і чола.

Оце і все із поля наших снів.

Скінчилися обжинки навіжені.

Я накосив лиш нервів добрий

Та вимолотив радощів півжмені.

Та ще надія б’ється в голосіннях!

Та ще любов біжить у манівці,

Як та сльоза, підпалена промінням,

По вечоровій стомленій щоці.1962

0
0
162
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Двустишие ночных метаморфоз
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+