Хліб

Присвячую

З-поза чого, з далекого незгоддя,

Заснув у глині шумерійський серп,

Дорогою століть в очах мого

Іде на вітрі чорноплечий степ.

Дванадцятого квітня мій

Був хлібом посланий у чорне й золоте:

Не старіють на світі наші весни,

І наші очі сніг не замете.

Бо хліб — давно.

Ми завжди в долі з хлібом:

І сивина, і молодість, і час.

Нас пам’ятає хліб: не снідать, не

Нас пам’ятає хліб:

Дніпро тече про нас.

На краплю молиться всеокеанське море,

І мати біля груші, і вікно:

З руки із нашої себе зерно приоре,

Цілуєм колос — шлях свій ведемо.

Наш хліб — на скронях.

Вірою і правдою.

І Революція, і Ленін, і — політ.

Не зрадою, а тихою

Він любить нас.

Він тут.

Він є.

Він — хліб.1976

0
0
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Телефонная будка
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+