1 мин
Слушать(AI)ІV “Очі заплющу і бачу”
Очі заплющу – і бачу:
Летить чорнокрилий птах,
Що хоче кров
Точити по степах.
Уха затичу – і чую:– Волі доволі!
Я йду!
І чулим серцем
Ще більшу біду.
Невже ж і я
Дивитись і мовчать?
Нехай осліпну, а скрикну:
Навіщо той чад?
Невже ж тремтіти
Сплюгавлена душа?
Не витримать серцю облуди,
Це ж гірш од ножа!
Хочу не знати – і знаю:
Загублене весло!
Несе в далечінь
Схвильоване русло.
Брехать не в моїй
Яку – чи оцю, чи ту?
Я мушу знайти в цій
Світлу мету!
Я мушу збагнути добре,
Я мушу пізнати все!
Де світлосяйний обрій?
Куди ж отой вир несе?
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
“Ти звідки пісенько веселе”
– Ти звідки, пісенько весела, До мене пташкою прийшла – Перелітала рідні села, Твоє коханнячко знайшла
Пам’яті друга
Пам’яті Володимира Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги Чи колись моя трудна
Сонце і серце
Високе сонце Золотий Ти вічно сієш у світи холодні Вони беруть тепло з твоїх долонь,
Переклад з німецької – Фрідріх фон Шіллер – Нурець
Переклад з німецької – Фрідріх фон Хто зважиться, лицар чи джура який, Пірнути в глибінь аж на дно Я келих укинув туди золотий,