Чортівський брідж

В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині.

По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа.

Лиш сутінків рожі в кімнаті закляті кладуться на “завтра” й на “нині”.

Навколо колиски чортів чотирьох посідало та грають у бриджа.

І мрійно, спокійно і тихо.

Лиш день похилився над лихом у вікнах.

На шибах задзенькали мухи й без руху присіли, побачивши гай.

Ні миша не скрипне.

І тиша кладе свої пальці на очі привітна.

Біси грали в карти невпинно.

Дитині приснився тоді вперше — рай.