1 min read
Слушать(AI)Через ліс
З оленкою в руці сидів я на узліссі:метелики цвіли, снувала мурашва,світилася трава, і промені навскісні,лунаючи, ішли крізь чисті дерева.
На вічній глибині, у серцевині ока,як насінина лун, ще жайворон тремтів,у м’якушах хмарин дощу тугі волокнасукались і плелись, як невід, із вітрів.
Лети, хутчій лети, оленко тонкокрила,метелики, цвітіть, оздоблюйте життя,проходжу поле я, немов пройшов горнило,за мною слідкома лункі листки летять.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прірва часу
Подвійний образ птиці на водівколихував настояну тривогу Саморухливі хмари молодічиталися, як послання від І синь як сон… нурлива глибина,повітрокрилі бабки носять Краса твоя велична, хоч сумна,у ній мені незатишно —
Одного весняного дня
Віщове дерево гуде дрімотно зранку,розхильчасті гілки щось креслять нечітке,і пада тінь від них на стіл, на чаю склянку,де солодко тремтять березові листки Та це ж сьогодні день ясних світлонародин:по білому біжать червоні птиці дня,і хмара, ...
Вирок
Зживаю душу всю до порошинки,зживаю власну душу, як Кров вистудив…життя своє Що тобі, Боже, в судний день скажу
Травень
Хай місяць цей буде в переліку першимдля справ започатих, сподіваних звершень,для того, що буде за нашим веліннямна землях відвічних при вічних стремліннях Хай все, як і перше, з весни розпочнеться,і словом весняним любов наречеться,поділитьс...
