Крик душі
Юлії Б. присвячується…
Минули дні, минули ночі —
Не заспокоїлась душа.
Я бачу знов прекрасні очі,
Аж серце тіло залиша.
Юлії Б. присвячується…
Минули дні, минули ночі —
Не заспокоїлась душа.
Я бачу знов прекрасні очі,
Аж серце тіло залиша.
Юлії Б. присвячується…
Обняти права я не маю —
Лиш серце своє надриваю.
То за що ж я так потерпаю?
За те, що палко кохаю?
Юлії Б. присвячується…
Чом “Я кохаю”
Тебе сердить до краю?
Кохана, я щиро.
І ставлюсь дбайливо.
Юлії Б. присвячується…
Кохана моя, пробач,
Але ж серце не м’яч!
Чом словам ти не віриш,
Лиш образи говориш.
Юлії Б. присвячується…
Чому так завжди у житті —
Якщо ти любиш, тебе — ні?
Навіть уваги не звертають,
І тільки другом називають.
Юлії Б. присвячується… Я хочу бути із тобою —
Любить, кохать… А ти зі мною.
Невже це гріх — бажать кохання?
О, Господи! Одні страждання!
Юлії Б. присвячується…
Кохана, моя ти неземна,
Я знаю, що ти вже не одна.
Але тим паче — я кохаю!
І в серці іншої не маю.
Юлії Б. присвячується…
Мені близька ти і чужа!
За що я мучусь і страждаю?
Чому між нас іще межа?
Як пояснити це, не знаю.
Юлії Б. присвячується…
Очі твої карі —
Зірок ясних вогонь.
Уста твої рум’яні —
Для мене — то полон.