Юлії Б. присвячується…
Мені близька ти і чужа!
За що я мучусь і страждаю?
Чому між нас іще межа?
Як пояснити це, не знаю.
О, ні! Не можу я забути
Очей твоїх яскравий зір.
Тебе щомиті радий чути.
І в це, прошу тебе, повір!
Ти добра подруга мені,
Спілкуєшся завжди приємно.
Чому так довго йдуть ці дні?
Бо ж не зі мною ти – а певно!
То що ж чекаю я в житті,
Коли не подаєш надії?
Ти ж тільки подруга мені…
О, Господи! Це тільки мрії!
19.02.08
© Тарасенко Віктор
