Кохана моя


Юлії Б. присвячується…

Кохана, моя ти неземна,

Я знаю, що ти вже не одна.

Але тим паче — я кохаю!

І в серці іншої не маю.

Мене серйозно не сприймаєш,

Лиш поглядом зі мною граєш.

Тобі кохання не сумісне —

Як жаль, що леді ти залізна.

Лиш із серцем моїм граєшся —

Над почуттями насміхаєшся.

Але ж воно-то не камінне…

Невже в коханні серце винне?

Та я стерплю ці муки, киця,

Бо я люблю тебе, жар-птиця!

Ти ж знаєш, серцю не накажеш.

То що на це, кохана, скажеш?

09.03.08

© Тарасенко Віктор

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий