Олесь Гончар

Олесь Гончар

1,000 карма
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский советский писатель, публицист и общественный деятель. Автор стихов: Демобілізованому, Сині тіні бредуть із Дунаю, Знамено полку, Мисливець и др.
Все работыПоиск

от·
Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає
Вже лицарів твоїх
У полі вітер замітає
Читать дальше

от·
Чую, білі пісні
Над озерами пізніми гаснуть
Як лілея для пісків пустині,
Ти для мене занадто прекрасна
Читать дальше

от·
Я завтра іду в Україну,
Яку покинув так давно
Цілую, ставши на коліна,
Своє полкове знамено
Читать дальше

от·
Україна — плантаторське поле,
Україна — лиш ярем скрипіння,
Україна — плачі й голосіння,
Які не вщухають ніколи
Читать дальше

от·
Уночі тебе я вкраду до схід сонця,
Доручу тебе я хлопцям із обозу
Будеш ти співати Чорноморця,
Який вивів на морозець тебе, босу
Читать дальше

от·
Красива ніч, велика ніч,
Як марево сторіч
Достиглий місяць з
Освітлює хребти
Читать дальше

от·
Чорний стовп до небес вироста,
Тільки кров на снігах, тільки дим:
На війні я вже сивим став,
А із дому пішов молодим
Читать дальше

от·
Батьківщино, для нас
Чорну хмару далеку
На безводді потріскались ми,
Ніби камінь у спеку
Читать дальше

от·
Ми вночі підійшли до ріки,
Форсували із ходу її
У підхмар’ї заграв
Нам горять в несходимі краї
Читать дальше

от·
Мисливець, веселий і п’яний,
Стоїть у дворі короля
І бронзові рани рвані,
Видно, йому не болять
Читать дальше

от·
Він свого не забув ще полка,
Полкових ще підметок не стер
Козирнути ще хоче рука,
Коли мимо іде офіцер
Читать дальше

от·
Часто
В тиші фронтовій,
Як далеку пісню,
Чую голос твій
Читать дальше

от·
Ти їдеш додому туди, до Дніпра
Позаду Європа, шалена пора
Ти згадку про неї довіку носи,
Повище підкручуй гвардійські вуси
Читать дальше

от·
Недалеко від
Я одержав твого листа
Спалахнули усі
І немає уже моста
Читать дальше

от·
Оженився я в суботу
А в неділю на війну
А тепер я, брат, в
І до тещі — ні ну-ну
Читать дальше

от·
Ми вночі підійшли до ріки,
Форсували із ходу її
У підхмар’ї заграв
Нам горять в несходимі краї
Читать дальше
Показать больше