1 min read
Слушать(AI)Нині ти не впізнала б мене
Чорний стовп до небес вироста,
Тільки кров на снігах, тільки дим:
На війні я вже сивим став,
А із дому пішов молодим.
Не пиши, не чекай, забудь.
В тилу іншого друга знайди.
Хай для вас повесні
Недоламані танком сади.
Нині ти не впізнала б мене.
Я не той, що студентом був.
Серце стало в мені кам’яне,
Слова ніжності я забув.1944,
Кіровоград
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Слово про Мате Залку
За Тисою я питав: Чи чули про нього ви Чи мужній до вас Голос його з Москви
ЛГолота ПІСЛЯСЛОВО
Писати про Олеся Гончара важко і легко водночас Важко, бо над тобою, хоч яким би ти був відвертим і щирим, панує відчуття дистанції — особистісної і літературної; його постать захищена тим силовим полем великого таланту, яке відкидає будь-яке...
Землячка
В країні скелястій,країні убогій, У горах високих,найближче до Бога, Де жити не хочуть і сірі тумани, Де тільки гуляютьвітри та бурани,
Дівоча пісня
В полі ми окопи вже позагортали, Що ви їх узимку тут колись довбали Чоловіче діло я робити вмію, На твоїх окопах пшеницю посію