
Гулак-Артемовський Петро
Цікавий і Мовчун приказка
Цікавий, Мовчуна зустрівши раз,
Від чого голосний так дзвін той на
Від того, що (коли не втнеш сеї
Всередині, як ти, порожній він”,- сказав
Дві пташки в клітці
Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш
Хіба ж ти трясці захотів
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то
Рибка басня
В ставочку Пліточка
Знічев’я зуздріла на удці черв’яка,
І так була раденька
І думка то була така,
Пан та собака казка
На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне;
Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
Хоч в око стрель тобі, так темно надворі
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
Справжня Добрість Писулька до Грицька Прокази
Писулька до Грицька
Хто Добрість,
Грицьку, нам намалював плаксиву,
Понуру, мов чернець турецький, і сопливу,
Батько та син байка
Ей, Хведьку, вчись
Ей, схаменись
Так панотець казав своїй дитині:
Шануйсь, бо, далебі,