Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись!
Так панотець казав своїй дитині:
Шануйсь, бо, далебі,
Тму, мну, здо, тло — спишу на
Хведько не вчивсь — і
Березової кашки,
Та вп’ять не вчивсь і пустовав
Побив шибки і пляшки;
І, щоб не скоштовать од батька різочок,
Він різку впер в огонь та й заховавсь в куток.
Аж батько за чуб — хіп! — і, не знайшовши різки,
Дрючком Хведька разів із шість оперезав!..
Тоді Хведько скрізь
Так батькові
Коли б було знаття, що гаспидська
Так дуже дошкуля, то, песька я дитина,
Коли б я так робив:
Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!”29 жовтень 1827 рік
