вірші - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Коли я опинюся у твоєму полоні,
Це буде найсолодший кінець моєї історії.
Це буде крапка на кар'єрі поета,
ніяких почуттів вміщених на папері.

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію,
Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти.
Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію,
Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти.

Чоло в долоні похили,чоло в долоні похили
В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти,крізь шибу туги будеш в очі місяця глядіти
туман обійме ночі злий,туман, що в кольорі золи
Півкола на водірозвівши,поволі місяць сів

Чудовий вірш української поетеси Галини Потопляк.

Т. Шевченко "В казематі". Творчість Кобзаря сьогодні відкриває болючі питання української ментальності, долі народу, та є актуальною й по нинішній день.

Крик душі українського поета сучасника Нестора Мартинця.

Іван Франко, "Схід сонця". Біля 150 років минуло, а все так і залишилося. Нам бракує любові, тому ми не можемо згуртуватися і стати на рівень вищий та достойний тієї благодаті, що дарована нам Творцем.

Одна з найвідоміших поем У "Кобзарі". Що на мою думку є дороговказом, як сьогодні, так і в минулі століття для братів українців на шляху до щастя у нашому краї.

Цілують долоні,
приховані Сльози
Лякають Тривоги,
що в серці недобрі