війни - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Як прийду я з війни додому,
А ти віддана будеш другому,
Не схилюся я перед тобою,
Обіймуся з своєю журбою,

1
На півдорозі зупинивсь
І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди
А поруч — літо: при воді танцюють сині

На війні афганській все бомбило -
Штабелями воїни лежать.
Та, на жаль, не станеться вже диво,
Мами гірко плачуть, чайками ячать.
Стеляться тумани над рікою,

З циклу
Відлуння
Повноголоса, наче води,колись була, кохана, й ти;в очах світивсь широкий подив,вуста не знали гіркоти
Що ж сталось — звідки стільки соліна віях і на язиці

З циклу
Відлуння
Зір не привласнює — голубить,зір випромінює тепло,і, багатіючи від згуби,не ділить на добро та злоні обширів земних, ні неба,вбираючи лиш те у себе,що навіть світ переросло:батьків обличчя, день розлуки,пожежу, шибениці ...

Чудовий вірш української поетеси Галини Потопляк.

Поема Тараса Шевченка "Кавказ"