Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію,
Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти.
Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію,
Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти.
Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі.
Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу,
Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії.
Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
