На ворізках колиска підсамою стелею — так дідладнав, сам прив’язав на сволок
За шнур колиску колисаввояк, поранений лежавна лаві, ще не леґінь — отрок
На Петра з лісу принесли,криваві зняли постолиу пісні: най жию — най гину
Він виж...
Хто смів сказать, що не богиня ти
Де той безбожник, що без серця
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти
Хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі
Хіба тремтить моя рукачи пісня й думка кволі
Ви чули, раз я завелажалі та голосіння, –то ж була буря весняна,а не сльота осіння
А восени… Яка журба,чи хто цвіте, чи в’яне,тоді й плакучая ...
Бився Мошко із
Та й потім
Ото,— каже,— на
Я з Гаврилом бився
По мотивам І. Губермана
Хто шукає істину, тримайся
біля парадоксу на краю;
от жінки: життя дають нам, щастя,
ну а після -- жити не дають.
Хто косить під осінь отави,
Осінні трави без роси,
Той не жалкує минулої
Ні полинялої краси
Посвячується тим , хто сіє прекрасне , світле і вічне!
= МОЛИТВА УЧИТЕЛЯ =
«За гріх дітей навчав Ти пробачати!
Твоє , наш перший Вчителю, звання
Несу із честю в долі , щоб знання