Сікстинська Мадонна

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця

В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня!

Мати, райська роже,

О глянь на мене з свої висоти!

Бач, я, що в небесах не міг

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно – тут, на полотні.1881