тиша - Popular Poems and stories from category

Средь этой пошлости таинственной,
Скажи, что делать мне с тобой:
Недостижимой и единственной,
Как вечер дымно-голубой

Виснажується день,забарвлюється тиша,крізь глицю швидко дише —колише павукав розірваній мережці,і полум’я зникав зотлілій головешці
Взялося холодкомскуйовджене волосся,відлуння обідкомскотилось в безголосся
На ширину очейслух розгортавсь...

В час гарячий
Виглядаю у вiконце:
Ясне небо, ясне море,
Яснi хмарки, ясне сонце

На вікнах мертві візерунки,
І тиша проника у дім.
В думках уявні поцілунки,
Душа наповнена лиш ним.
Лиш ним одним, і моє церце

Колискова
не розмова
Плаче знову
як на морі

Коли читаєш книгу, здається її серце огортає твоє читацьке - Собою.
Розповідаючи іншу історію, зовсім несхожої поміж всіх схожих, та ще й очима чоловічої прози.
Жінка вкладає у свої рядки - Емоції.
Багатогранні.

- Я бачив твої засмучені очі.
Що сталося?
- Я відчувала неспокій у своїй душі.
- А зараз?