Доля
Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі
Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони
Хто купляв собі Долю за гріш
А хто – і за мільони
Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі
Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони
Хто купляв собі Долю за гріш
А хто – і за мільони
Злая сиротская доля
Пала на плечи детей.
Остались они поневоле
Без защиты отцов,матерей.
Распорядок судьбы не честен,
Река бежит издалека,
Такая ей досталась доля.
Как друга верная рука,
Она с людьми в горах и в поле.
К чему ведет всей скорби доля?
Лишь тот, кто через слезы вглубь глядел,
Не станет вычислять цену той боли,
Которую другой собой задел...
Доле жіноча, яка ти примхлива,Сумна і весела, а то й вередлива.
То ніжністю серце, буває, огорнеш,
А то вдягнеш жінку у жалібно-чорне.
То щастя даруєш аж до знемоги,
Залишиш й самотньою без допомоги.
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і
Сіромі стала
Ти
Как прекрасна моя доля —
Счастьем сладко опьянен
И в тебя, красотка Оля,
По уши, давно влюблен
Т. Шевченко "В казематі". Творчість Кобзаря сьогодні відкриває болючі питання української ментальності, долі народу, та є актуальною й по нинішній день.
Самолет мелькает под окнами чистыми,
За собой оставляя лишь след.
За мертвыми осенними листьями
Скрывается его легкий привет.
На одном из далёких созвездий
Потайная запряталась дверь.
Может, есть она в нашем подъезде?
Прочитай, а потом и проверь.
Твои губы не знают о том, что есть скромность,
Твои пальцы со мною мурлыкают блюз.
Ты мне шепчешь слова, вожделенно и томно,
И сегодня домой я уже не вернусь.
Украду тебя я в восемь,
В час багряного заката.
Нас от глаз укроет осень,
Будет так же виновата