Доля жіноча


Доле жіноча, яка ти примхлива,

Сумна і весела, а то й вередлива.

То ніжністю серце, буває, огорнеш,

А то вдягнеш жінку у жалібно-чорне.

То щастя даруєш аж до знемоги,

Залишиш й самотньою без допомоги.

То в дітях та внуках пошлеш їй утіху,

А то пожалієш веселощів, сміху.

То щирістю і добротою наділиш,

А то коханням вірним обділиш.

Вона все з покірністю тихо приймає,

На тебе й на Господа не нарікає.

Подякувать Богу за все вона хоче

І мовить:"Така уже доля жіноча..."

2005 р.

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий