1 мин
Слушать(AI)Вечірня лягуна сонет
Лягуна. Штиль. І обрис корабля,
Який колись – у присмерку – пірати.
Серпи зі світел – суходіл на рейді.
Матерія на вищому щаблі.
Кіоск на набережній. Ліхтаря
В неону діжці, що – усі – широти.
Від молу – море – інші габарити,
Лиш – часом – слину – хвиля, як верблюд.
Готель. Каварня – міні – плянетоїд,
Зі скриньки голос тишу нагнітає.
На пентаграми листя геть пожовкло.
Ще юнаки – гуртом – бальзам поживний,
Хоч вже самі цятки – від багатьох.
Як чути ніч, що суходіл хита.
Андієвська Емма
Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница,
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Натюрморт в світоглядовому ростині сонет
Сікач, селера, миска дерев’яна, В якій зеленоока, в смужку риба Зіжмакане повітря, дошка груба, Стіл – кінські ніздрі й зернята кавунні
Поезії Халіда Хатамі в перекладі з перської
Все відійшло, крім склянки і вина, А я — твій запах шкіри на долонях Вже перші півні й вогники в долині, Я ж кидаю зірки в твій слід — в тартарари,
Навколо троянди сонет
Як тяжко з-під усіх Троянду крізь століття, що На тих відтинках, де тепер І морок, що без нутрощів живе
Базару проповідник
Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками І баби з тілами повними риб,