1 min read
Слушать(AI)Компенсації
Горить на вітрі жаромкалина край вікна,крізь ополонку в хмарах —блакитна глибинапросвічує, як очіу неньки на лиці.
Повітря аж струмкоче —прозорі пухирцівсе тіло обліпили,занурене в блакить.
Всі смутки відлетіли.
І необтяжно жить.
Легенько відштовхнешся —спливеш і хмар сягнеш,і все небесне плесоза мить
Проте одноманітно-блакитно —і пливтиу мандрах кругосвітніхобридне крізь
І надмір своєволі,безмежної плавби,тобі забракне долі земної і доби,як бракне зараз небаі світла у вікні,бо всі твоі потреби:земні, земні, земні…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ім’я
І суцвіть, і пилок, і срібна трушгуляли вихором і порошились в хату,де дзвінко так лупало обіушім’я твоє гірке, немов прокляття І по складах годинник на стініділив його, повторюючи всоте,і, мов бджола у склянці, у менівоно гуло і радісно, й с...
Впізнавання вогню
Шумить вода на Чиєсь обличчя при багатті,мов маска мідяна, блищить,і лиже пломінь язикатийсуху вільшину — та Я з відстані тихенько грівся,долоні в той бік простягав Вогонь на ноги раптом звівсяі хилитнувся, мов впізнав
Золотий гребінець з Чортомлицького кургану
Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста,і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, —натекло холодів, аж повітря прокисло,лиш під віями в тебе осіла блакить Хоч повіки примкнеш, але зір не спроможенвідтворити в тобі той малюнок лункий,де у золоті т...
Гравюри Георгія Якутовича
1 Сутінь фарби розмиває, сполучає з криком тіньі вплітає вовчу зграю в чагарі густим-густі Ось вони: летять жарини, пропікаючи наскрізьм’якуш зваляної днини: капле в землю талий У роззявлених пащеках свист кругліє, наче шріт,дише хи...
