·
1 мин
Слушать

Ім’я

І суцвіть, і пилок, і срібна трушгуляли вихором і порошились в хату,де дзвінко так лупало обіушім’я твоє гірке, немов прокляття.

І по складах годинник на стініділив його, повторюючи всоте,і, мов бджола у склянці, у менівоно гуло і радісно, й скорботно.— Невже ж це ти,

Марієчко, невже? —кажу, немов роздмухую жарину.

І, губи розщіпляючи ножем,твоє ім’я виймаю, як вуглину.

О як мені… і що мені чинить?

Така жура, така мені скорбота:що не дихну — спалахує, горитьповітря літнє полум’ям у роті.

Але й мовчать нестерпно, то й кричу,щоб вгамувати біль, стлумити ймення:— Марі-єчко!

Відлуночку!

Почуй!

І попільгуй усі мої щодення.***

0
0
15
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.