2 min read
Слушать

Зайвина

Звиваються лінії, сходяться в плями;твоє віддзеркалення в тебе ввійшло:злилися очима, зійшлися губами,та виявив зайвим щербате крило.

У воду замислено довго дивився,неначе причину в глибинах шукав:в порожньому дзеркалі й іскра не зблисне,відтята водою, холоне рука.

Часу струмування хіба роз’єднати? —суцільність і плинність життя й

Виходить, що й ти був колись же крилатим,та де обламалися крила твої?

Але ж ти не бачив як слід і відбитку,бо все задивлявсь на обличчя

А час виторочував сонячну нитку —в тобі позосталося тільки земне.

Узявши крило, як метелку широку,тулив ти безглуздо його до

Котилася ніч широчезним потоком,і тихо пісок осідав на

І бачене все в дивний витвір злилося:тут губи… і очі… знайомі й…

Стяглися всі лінії, ніби волосся,і плями зійшлися у плівку іржі.***

0
0
24
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+