Думи мої думи мої

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви

При лихій годині.

Прилітайте,

Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра

У степ

З киргизами убогими.

Вони вже убогі,

Уже голі… Та на

Ще моляться богу.

Прилітайте ж, мої любі,

Тихими

Привітаю вас, як діток,

І заплачу з

Друга половина 1847,

Орська кріпость]