1 мин
Слушать(AI)Розкажи розкажи мені поле
Розкажи, розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки?— Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,
Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
Як плугатар кінчає роботу.
Розкажіть, розкажіть мені, хмари:
Ви чого це тікаєте далі?— Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?
Он вітри там женуться, кричать: «ей ви, кралі!
Почекайте, бо ми вас кохаєм».
Розкажи, розкажи мені, поле:
Що ж тепер нам з тобою робити?— Ех, хіба це уперше!
Така моя доля.
Хоч кукіль та волошки я буду родити
Все ж плугатарю є щось із поля.1911
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Гаптує дівчина й ридає
Гаптує дівчина й ридає Чи то ж шиття Червоним, чорним Мені життя
Ви знаєте як липа шелестить
Ви знаєте, як липа У місячні весняні ночі Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі
Подивилась ясно
Подивилась ясно,— заспівали скрипки Обняла востаннє,— у моїй Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді Заспівали скрипки у моїй душі
О панно Інно
О панно Інно, панно Інно Я сам Вікно Сестру я Вашу так любив
