О панно Інно, панно Інно!
Я сам.
Вікно.
Сестру я Вашу так любив
Дитинно, злотоцінно.
Любив?
Давно.
Цвіли
О панно Інно, панно Інно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги,
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір.
Тиша.
Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт
О ні, то очі Ваші.
Я ридаю.
Сестра чи Ви?
Любив…аналіз вірша Павла Тичини
О панно Інно”
