І світ воскрес! І працівник великий

І світ воскрес!

І, працівник великий,

Устав орач і плуг важкий підняв.

Де був колись пустир

Він борозну найпершу проорав.

І цілини великі скиби

Лягли в степу.

Насіння

Впаде на їх,— на ниві

Хліб дорогий, налившися, зросте.

Нехай росте, пиша на нашім полі!

Колись і ти, сівачу правди й волі,

На рідний степ повинен ще прийти.

Чи прийдеш ти?

Лежить земля без діла,

Країна вся неначе заніміла

Чому ж не йдеш?

Чому загаявсь ти?

1888 г.