Коло річки
Там ліс шумів і обсипалась хвоя,а нас вітри минали стороною,проходили, сипнувши жменю голок,сталевих голок в спину навздогонок.
І перед нами в дзеркалі рухливімдерева ворушились полохливі:углиб і вбік — на темному зелене —з вільшиною розпукана вербена,і на поверхні кільця ряботіли —в них дощ пронозив голки, наче стріли,і крицею долоні прошивав,коли їх для обіймів розкривав.
І річка, з хрускотом рівняючи суглоби,ковтала голки, і в її утробімішались мішма олово, пісок,дерева, люди, капсули пляшок,бляшанки, леза, блешні, поводкиі хвойні нержавіючі
І наші віддзеркалення щербатідотоді будуть у воді мішати,допоки річку не влатає лід,голки все зшиють, зарубцюють світ.
І зазирнувши в люстро криги бите,помітим раптом власний свій відбиток:чотириока, злякана, дворотавдивлятиметься в нас якась істота;розтягнеться хвилина впізнавання,дворото прошепочеться: — кохання…***
Павло Мовчан
Other author posts
Холод
В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч,хтось пір’я надмухав у щілини віч,хтось стежку промів од книниці до ґанкута вибілив крейдою діл та І рясно на шворку знизав снігурів,і висмикав дим нитяний з В забутім відрі було льоду кружальце,в щі...
Дно
Святкову блакить лиш відтінюють хмари,що разом із небом за обрій пливуть І дно прозира крізь промоїни й шпари,і видно камінчики круглі, як ртуть Мені відкриттям об’явилась безодня:в союзі із спокоєм дух воскресав,поволі тепліло повітря х...
Світання
Коли я вийняв із відрапотоплу теплу зірку,світ вийшов ніби з-під пера,що скреслило копірку Коли ж я вдруге до відранагнувся, то угледів,як плавав, мов серед Дніпра,білющо-білий лебідь І біла тінь була на дні,немов на тихих пальцях,аж зак...
Джерел тугі пружини
Виштовхують пісок джерел тугі пружини,виштовхується соком з бростинок ранній цвіт,виштовхується все в космічну порожнину,і вивергнутий т и уже в наступну днину,аби засвідчить вкотре, що життєповний світ Та щоб його розгледіть,ти тнеш на клапт...
