В-ці
Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви.
І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.
1 min read
СлушатьЗагадка
0
0
39
Give Award
Осьмачка Тодось
Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих…
Other author posts
Цить моє серце!
Десь гори зеленіта море патлате Там жінка вродливасина вродила Соками повний із хмелю землі,він виріс на горах високих,мов дуб,що Дунай заховав між гілля Бурі із моря над сином літали,наче у вирій важкі журавлі;із крил своїх пера гу...…
Пашпорт
Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще Себе побачити в струмку…
Дзвонар
Ох, недоле моя чорнопера,відведи від моєї душікожну діву, що любить озераі дзеркала, мов води в глуші,бо вона відчуватиме й шкуруу фрізера, що робить і зискі на нігтях жарінь манікюру,гарячішу за сонячний блиск Бо вона на кожнісінький дотикйо...…
До вічної ночі
Ох, ноче, ноче без луни і крикубез місяця і без зірниць,я знов твою пустелю дикуполохаю із-під ялиць Шумлять гілляки таємничі бору,аж сніг спадає на пеньки,і в мене з ними разом руки вгору,здається, клякнуть вже віки І знов, і знов душа ...…
Comments
You need to be signed in to write comments
