1 min read
Слушать(AI)Загадка
В-ці
Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви.
І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.
Осьмачка Тодось
Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Монолог
Око, око, не дуже бачиш ти глибоко Т Коли ти, Боже, рушив світом зорі й водиі випустив на землю тварі і народи,то мусів би і вічну правду дати їм,що по заслузі насилає хмари й грім…щоб кожній нації хоч трохи дати небаі не ввести в з...
Під Київ старий
Під Київ старий незглибимая Прийшла непомітно степами І тисячі в воду запалених Поділ перекинув стовпами
Труни у гаях
Із блакиті піль шляхи розляглись,на боках у них зацвіли Та рої бджолині ними не гудуть,меду не несуть у А шляхами кров огненно димитьта вихри прядуть свистом веретені пнуться, моя гад, багнетами до хмар,мичку, наче сніг, тягнуть із гречо...
May soul is dark
Я знов самотній і проклятий, —схилився тяжко до вікна:на мурах, ніби на розп’яттях,ворони виють в небеса їх чую крики ізнадворуу серці зрадженім Куди, куди втічу від горя,від тих зловісних голосів Упала буря із-за боруна місто пилом...
