В-ці
Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви.
І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.
1 мин
СлушатьЗагадка
0
0
37
Подарок
Осьмачка Тодось
Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих…
Другие работы автора
Утома
Глибока осінь На берег тягне з-під млина, Де перестояну Ламає дівчина мала;…
Семен Палій
Пише, пише та гетьман Мазепа Та й до Палія листи… Народна Здоров, здоров, Палію Семене, Прибувай до мене,…
Кон’юнктивіт
Я дівчину любив, люблю і нині,й вона мені сказала в пізній І сонце й місяць розійшлись в долині…шліть старостів, і я піду за І зникла в яр… Я ж вибіг на висотидивитися на стежку на снігу,з якої сонце сяло, повне цноти,як на стеблі лілея ...…
Дзвонар
Ох, недоле моя чорнопера,відведи від моєї душікожну діву, що любить озераі дзеркала, мов води в глуші,бо вона відчуватиме й шкуруу фрізера, що робить і зискі на нігтях жарінь манікюру,гарячішу за сонячний блиск Бо вона на кожнісінький дотикйо...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
