В-ці
Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви.
І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.
1 min read
СлушатьЗагадка
0
0
39
Give Award
Осьмачка Тодось
Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих…
Other author posts
Міщани поема
Л І1Давно за синю хмару сонце впало,з-над Києва пісок густий одплів,а денний клекіт одійшов помалутуди, де сквери квітнуть та гаїі веселять муровані будівліта ловлять роси із небес вечірніу соковитий та тремтючий лист,що на вітри небесні ясно звис...…
Під Київ старий
Під Київ старий незглибимая Прийшла непомітно степами І тисячі в воду запалених Поділ перекинув стовпами…
Елегія
Лікарня Гармидер і крик божевільної баби Немає глибокого неба,ні поля з ярами, Чогось забарилась любову вінку із…
Цить моє серце!
Десь гори зеленіта море патлате Там жінка вродливасина вродила Соками повний із хмелю землі,він виріс на горах високих,мов дуб,що Дунай заховав між гілля Бурі із моря над сином літали,наче у вирій важкі журавлі;із крил своїх пера гу...…
Comments
You need to be signed in to write comments
