1 min read
Слушать(AI)Слово до розстріляних
Це правда: кров з каміння може змити дощ,червона місяця хустина може стерти,але наймення ваші багряніш від рожгорять у пам’яті на плитах незатертих.
Змагались ви уперто й мріяли, й жили,кохались у суворості, як ми у гулях,і ваші очі сяли вічністю, колиу серці, мов зоря, застрягла біла куля.
Грудень 1934
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Елегія про ключі від кохання
1Зелений лист, крилатий ключ,і веретено і обруч,і знов сп’яняє, як сп’яняла,похмільна юності кабала Палати знов і знову мерзти,кохати знов і знов п’яніти На пальці елегійний перстень,на серці елегійний квітень Містечко в сяйві ночі ...
Ars poetica II 4
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити
Коло змін
Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі Що ти згубив, не знайдеш більше,і час надію розхлюпоче Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі
Епічний вечір
Під прапором мідянолистих буків,де сонце покотилось вогняним тарелем,засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень На бурунах трави, в зеленім диміколишуться корови, мов тяжкі колоди,і зорі в зорі дзвонять понад ...
