Коло змін

Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі.

Що ти згубив, не знайдеш більше,і час надію розхлюпоче.

Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів.

Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі!

З-за золотого шумовинняніч блакитніє чиста й вічна.

Знов знайдеш суть у колі зміннім,щоб в зміст незмінний вірить міцно.