1 мин
Слушать(AI)Ars poetica II 4
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою.
Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла.
Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла.
Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити.
Сто струн, мов срібні ґрати,що ними кедр обвитий.
Час задзвенить у тр`уну,пригорне Бог менеі вислужену стр`унукосою перетне.
Субота, 26 березня 1932
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Корчмарські чари
Кіптява свічка й ніж щербатий,червінна королева з карт Змішалась ява з сном крилатимі все недійсне — ніч і чар Тремтять уста на чарки вінцях,і горло здавлює відчай Корчмарю, сто даю червінців,лиш місяця мені продай
Вербель
Ось бубон ранку — кругле сонцедо маршу будить вояків Лопочуть верблі по казармах,весна тріпочеться, мов спів,весна тріпочеться, мов птах,у клітці сірих коридорів,і день накреслює свій шляхна мапі неба Гаснуть зорі,мов очі втомлених кохан...
З зелених думок одного лиса
Я не людина, я рослина,а часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку,і сонце в ріці веретеном зеленим Написана єдина істина: рости Хвала усьому, що росте,хвала усьому, що існує
Давній мотив
Там хата білена, й осніжені каштани,і місяць, наче сторож, ходить коло хати Це не сторінка з давнього роману,це спомин хлопця, що не вмів кохати Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,і вечір сині тіні кидає на воду Окремо в бурях ...
