1 min read
Слушать(AI)Ars poetica II 4
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою.
Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла.
Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла.
Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити.
Сто струн, мов срібні ґрати,що ними кедр обвитий.
Час задзвенить у тр`уну,пригорне Бог менеі вислужену стр`унукосою перетне.
Субота, 26 березня 1932
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Слово до розстріляних
Це правда: кров з каміння може змити дощ,червона місяця хустина може стерти,але наймення ваші багряніш від рожгорять у пам’яті на плитах незатертих Змагались ви уперто й мріяли, й жили,кохались у суворості, як ми у гулях,і ваші очі сяли вічні...
Прощання школи
На вулиці підніс угору вітерна привітання дня пилюки бовдур,немовби капелюх із голови В очах танок шалений чорних літер Гляджу на гір далеких темну говдута на пісок подвір’я половий Зі школи ідучи поворітьма,несу листок на пошту до ...
Кінчаючи
Кінчаючи цієї книгиспівні, п’янливі сторінки,не думай, друже, що у них ягоріти зможу крізь віки Із поривань, натхнень, одчаюостанеться лиш попіл мрій Бо ж пам’ятник крихкий лишаютурботі й радості своїй
Марнотратний гімн
І зір розтратниця — зла ніч і день сліпучийрозтратно твореним і нищеним Чергою явищ неповторних в світу кручізростання й проминання сплетені суцільно Вирує квітний дощ, бацилі, світло, птаство Коли в дня гаморі хвилину знайдеш вільн...
