2 min read
Слушать(AI)Я жив як усі
Я жив як усі і багном сьогодення не гребаврослинно по вуха захряснувши в ньому бо знав щодерева вростають корінням у землю та гіллям у небой дороги понука гостріш відчувається в
Я жив як усі у блюзнірство традицій по рота улізшиі спостерігав здерши разом з лицем очі із головияк віра руйнує матерію в душі сузір’я зліпившиале не стає невмирущість амеби безсмертям
Я жив як усі у рутині руїн по колінаі всесвіту куля чорнюща котилась в нікудиколесами вбита планета Земля оберталась невпиннопривчившись природньо сприймати усі неприродні
Я жив як усі ми у бовтанці гасел і закликів шаловчепившися в дзигі розжарені оскаженілих галактикі лиш одна гадка мене на тих дисках трималащо кожна людина то є все ж не підсумок — натяк.
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Безсоння
А найголовніша безсоння потреба —то є плюскотіти обличчям в пітьмі,щоб в очі розплющені падало небо,щоб потім здригалися вії вві сні
Вертаємось
Пропахнувши торішнім листям,вкриває ультрафіолетмоє загублене князівствона найзабутішій з планет Бузкові хмари видихаєзаслаблий вітер зорь крихких Безгучно час перетераєзалізні клямри брам важких В степах зотліли
“Крізь бурштинове мливо”
Крізь бурштинове мливоароматних обріївсяють і зорь прожектори й ліхтарики атомівмерехтять з лоскотливих порожнечнавіки липневого медвяного небасвітло якого речовиною прозоро згуслоі ось повільною цівкою з губ тремтливихцебенять слова невідоміі спа...
Скарб
Б Мозолевському Пагорб я розкопавіржавих мелодійа ввижались менізолоті скарбита в таїлищах іншопланетних лодійпам’ять зоряної Я приймаю безнадеги повну дозу ізгадую рипучі скіфські пісні-і-і-іщо викручувало з себестарого возудерев’яне ко...
