Змикались міцночорні мацавки імликрізь них точились миу небовони висмоктували насаж до нейронів днавтекла злякавшись ошелешена лунаіз небаалезоравши ночі перелігсамотину із себе вичавив наш криктаки зробивши крокдо гомону зіроккрізь небоі довго руку подававнімій луніале вона сховаласьв теплому багніпід небомй вигадувала там собі богівякі не малираненосних голосіва крик зникавза небом.
1 min read
СлушатьКрик та луна
0
0
51
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Механічний жовтень
Від жовтневих дощів листя іржавієа речі виходять з помешканьі крокують по калюжамкрізь бризкотливе скливобезладу Підшипники краплинмеханізму погодицокотять вкриваючиповерхню вітру ледь смугастоюгальванопластикоюметалізованого Зношені реч...…
Вдосвітку вздовж колії
Нишком неначе досвідчений євнухтихо мов нота що спить у трубіпо площині відображень непевнихйшов я повзбіжно самому І невловимим чудовиськом Нессіспостерігав як тягнула свій хвіствиснаженість пасажирських експресіву експресивну наснаженістьb...…
“На мілині космічних океанів”
На мілині космічних океанівяк сполохстоять церкви чи іншопланетянив скафандрах білих в золотих Галактики ранкової змедвянівгіркий серпанокі промені вилущуючи з сонцярозхитується ледь рипучий Ми зробимо на нього крок з екранучи зо старих ...…
Старики
Шкутильгаючи йдуть дніу пітьмі як по стерніі роняє метеорівкраплі-сльози вогнянініч жаліючи їх нишкомвже і вітер ходить пішкиа за пагорбом що снитьпагорбоненятомсонях ледве мерехтитьжовтим циферблатом …
Comments
You need to be signed in to write comments
