1 min read
Слушать(AI)Вдосвітку вздовж колії
Нишком неначе досвідчений євнухтихо мов нота що спить у трубіпо площині відображень непевнихйшов я повзбіжно самому
І невловимим чудовиськом Нессіспостерігав як тягнула свій хвіствиснаженість пасажирських експресіву експресивну наснаженість
Рейки лискучі не перетиналисьбо ж є перетин ознака бідиі світлофори лукаві не зналисьіз відображеннями у
Небомов чорний собакаспрокволускиглило вітром та вічно глухілюди чвалали повздовж видноколуй небо збирало зірок
Ранок здирав їх а перше проміннятрощив у росах на зламу кутахйшов я по схрещенню світла і тінейквіти саджати на згаслих зірках.
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Ми завжди потрібні й своєчасні”
Ми завжди потрібні й своєчаснібо життєвий хитросплет подійнавіть у жахливості прекраснийі солодкий в гіркоті Ось котаючи слова по ротуя вчуваю цього світу суть —притаманний плоду присмак потуяк вітри дерева не Притаманно нам біля дорогиу...
“Всмоктала чорна ряска зорепад”
Всмоктала чорна ряска зорепадхапа парсеки ротом безупиннов акваріумі трьох координатмій зорелітяк без води У склі безодніпогляд вже померху порожнечузгусло безгомінняі темно навкруги і ні шешерхлиш нескінченність зорі нишком І ось тоді я...
Скарб
Б Мозолевському Пагорб я розкопавіржавих мелодійа ввижались менізолоті скарбита в таїлищах іншопланетних лодійпам’ять зоряної Я приймаю безнадеги повну дозу ізгадую рипучі скіфські пісні-і-і-іщо викручувало з себестарого возудерев’яне ко...
Миттєкрай
У венах кров застигла наче в дроті мідьі мармуровим світлом лиця оповитізавмерлі навіки по різні боки митісебе знайшовши врешт у всесвіті Не міст брукований а невагома митькраї миттєвості єднає і у світінемає сил її утримать а графіттіслідів ...
